№ 2 (18) – 2022
|
||
АНАЛІЗ АПАРАТНИХ СИСТЕМ ОТРИМАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРІЛЬБ НАЗЕМНОЇ АРТИЛЕРІЇ |
||
https://doi.org/10.37129/2313-7509.2022.18.18-24
|
||
|
||
О.А. Полоз |
|
|
|
||
|
||
Цитувати (ДСТУ 8302:2015) |
||
Полоз О. А. Аналіз апаратних систем отримання метеорологічної інформації для забезпечення стрільб наземної артилерії. Збірник наукових праць Військової академії (м. Одеса). 2022. № 2(18). С. 18–24. https://doi.org/10.37129/2313-7509.2022.18.18-24
|
||
|
||
Анотація |
||
У статті узагальнюючого характеру відзначено фактори, які впливають на бойову ефективність артилерійських систем (АС), дано аналіз апаратних систем і комплексів, що застосовується для отримання метеорологічної інформації зарубіжними та вітчизняними метеорологічними комплексами, а також відзначено роль і місце чинників, які підпорядковані вирішенню питань щодо підвищення оперативності та достовірності отримання метеорологічної інформації. Перехід на нові далекобійні системи ракетно-артилерійського озброєння вітчизняного виробництва (Вільха, Буревій, Берест, Верба, Богдана) а також засобів вогневого ураження противника західного виробництва (HIMARS, Krab, M109 Paladin, Zuzana, M119, M777) вимагає особливої інформативності отримуваної діагностичної інформації стосовно метеорологічних параметрів атмосфери. Тому, до систем аерологічних спостережень висуваються цілий ряд вимог, а саме: збільшення точності надання метеорологічної інформації; зменшення часу на отримання метеорологічної інформації; забезпечення завадозахищеності від впливу противника; вдосконалення програмного забезпечення розрахунку поправок тощо. Навіть використання сучасних швидкодіючих обчислювальних систем в підготовці оперативних даних, здатних забезпечити ефективне виконання бойових завдань артилерією, не в змозі повноцінно вирішити проблему аерологічних вимірювань щодо стрільби наземної артилерії, оскільки вона для всіх можливих сполучень фізичних ситуацій і початкових умов є вельми складною. Так, якщо результати залежать від декількох десятків вхідних параметрів, їх важко навіть протабулювати і подати в зручному для використання вигляді. Відзначено, що з цією метою слід забезпечити першочергове розгортання системи аерологічного зондування атмосфери, яка складається із пункту прийому і обробки інформації та пункту запуску радіозондів.
|
||
Ключові слова |
||
станції отримання метеорологічної інформації, наземна артилерія, радіозонд, цифрова метеорологічна модель, поправки на відхилення метеорологічних умов, транспортні засоби, пункт прийому та обробки інформації.
|
||
|
||
Список бібліографічних посилань |
||
|
||
|
||
References |
||
|