№ 2 (16) – 2021 

 

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРИВЕДЕНИХ ЗОН УРАЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
https://doi.org/10.37129/2313-7509.2021.16.108-114
 
 завантаження Д.А. Новак
                                                        
 завантаження Р.С. Шостак
 
 

ПОВНИЙ ТЕКСТ: PDF (українською)
 

Цитувати (ДСТУ 8302:2015)

Новак Д. А., Шостак Р. С. Особливості розрахунку основних параметрів приведених зон ураження із застосуванням імітаційного моделювання. Збірник наукових праць Військової академії (м. Одеса). 2021. Вип. 2(16). С. 108-114. https://doi.org/10.37129/2313-7509.2021.16.108-114
 

Анотація
В ході науково-технічного супроводження дослідно-конструкторських робіт з розроблення перспективних зразків артилерійського та ракетного озброєння здійснюється велика кількість прикладних досліджень, у тому числі, пов’язаних з оцінюванням ефективності ураження перспективними зразками озброєння усього спектру типових об’єктів противника (цілей). Таким чином, ще на етапі проєктування перспективних зразків озброєння (до проведення випробувань з бойовою стрільбою) є можливість у розрахунковий спосіб провести оцінювання запропонованих розробником окремих технічних рішень, що може розглядатися у якості “запобіжника” помилок проектування та зайвих витрат.
Оцінювання характеру уражаючої дії перспективних боєприпасів, у тому числі бойового оснащення ракет і реактивних снарядів здійснюється, як правило, шляхом розрахунку основних параметрів приведених зон ураження типових елементарних цілей. Відомо, що під приведеною зоною ураження елементарної цілі (окремого об’єкта) визначеним типом боєприпасу розуміють деяку умовну ділянку навколо об’єкта в межах якої вибух боєприпасу призводить до гарантованого ураження цього об’єкта. Звичайно під час розв’язання задач оцінювання ефективності ураження цілей боєприпасами зонної (дистанційної) дії замість дійсної форми (конфігурації) приведених зон ураження елементарних цілей застосовують одну з простих геометричних фігур – прямокутник або коло. Зазначені спрощення впливають на точність і якість розрахунків особливо в ході розв’язання задач з кількісно-якісного оцінювання могутності перспективних боєприпасів зонної (дистанційної) дії.
У статті висвітлено особливості розрахунку основних параметрів приведених зон ураження елементарних цілей боєприпасами зонної (дистанційної) дії із застосуванням імітаційного моделювання, а також надано опис основних можливостей розробленої імітаційної моделі.

Ключові слова
 
ефективність ураження цілей, приведена зона ураження, імітаційне моделювання, ракета, реактивний снаряд, осколково-фугасний боєприпас, осколково-фугасна бойова частина.
 

Список бібліографічних посилань
  1. Аверьянов А. И. Теоретические основы управления огнем наземной артиллерии. ВАОЛКА им. М.И. Калинина, 1978. 454 с.
  2. Балаганский И. А., Мержиевский Л. А. Действие средств поражения и боеприпасов. Новосибирск : НГТУ, 2004. 408 с.
  3. Буравлёв А. И. К вопросу определения приведенной зоны поражения. Вооружение и экономика, 2018. Вып. 2 (44). С. 11-16.
  4. Запорожец В. И. Боевая эффективность средств поражения и боеприпасов. Санкт-Петербург : БГТУ, 2006. 159 с.
  5. Бабкин А. В., Велданов В. А., Грязнов Е. Ф. и др. Средства поражения и боеприпасы : Учебник / Под общ. ред. В.В. Селиванова Москва : МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2008. 984 с.
  6. Menter. F. R. Two-Equastion Eddy-Viscosity Turbulence Models for Engineering Aplication. AIAA Journ. Vol. 32, No. 8. Р. 1598-1605.
  7. Нилсен Дж. Аэродинамика управляемых снарядов. Москва : ИД «Оборонгиз», 1962. 236 с.
  8. Вербицкий В. М. Основы численных методов: учебник для ВУЗов. Москва : Высш. шк., 2002. 840 с.
  9. Буртняк І. В. Імітаційне моделювання. Методичні рекомендації. Івано-Франківськ. ПНУ ім. В. Стефаника, 2006. 97 с.
  10. Митюков Н. Методика определения бронепробиваемости. Морской сборник, 2008. Вып. 1. С. 37-41.
 

References

  1. Averyanov, A. I. (1978). Theoretical foundations of ground artillery fire control. VAOOLKA them. M.I. Kalinina, Publ. [in Russian].
  2. Balagansky, I. A., & Merzhievsky, L. A. (2004). The action of weapons and ammunition. Novosibirsk: MGTU, Publ. [in Russian].
  3. Buravlev, A. I. (2018). On the question of determining the reduced affected area. Armament and economics, 2018. 2 (44), 11–16 [in Russian].
  4. Zaporozhets, V. I. (2006). Combat effectiveness of weapons and ammunition. St. Petersburg: BGTU,[in Russian].
  5. Babkin, A. V., Veldanov, V. A., Gryaznov, E. F., et. al. & Selivanov, V. V. (Ed.). (2008). Means of destruction and ammunition. Moscow: MGTU, Publ. [in Russian].
  6. Menter, F. R. (n.d.). Two-Equastion Eddy-Viscosity Turbulence Models for Engineering Aplication. AIAA Journ, 32, 8, 1598-1605 [in English].
  7. Nielsen, J. (1962). Aerodynamics of guided projectiles. Moscow: Oborongiz, Publ. [in Russian].
  8. Verbitsky, V. M. (2002). Fundamentals of Numerical Methods. Moscow: Higher. shk., Publ. [in Russian].
  9. Burtnyak, I. V. (2006). Simulation. Guidelines. Ivano-Frankivsk. PNU them. V. Stefanika [in Ukrainian].
  10. Mityukov, N. (2008). Method for determining armor penetration. Marine collection, 1, 37-41. [in Russian].

  

 
Copyright 2014 16.108-114 (укр) А. Розроблено ІОЦ ВА
Templates Joomla 1.7 by Wordpress themes free