DOI DOI: https://doi.org/10.37129/2313-7509.2024.22.7

УДК 355.4

І. Ю. Гаврилюк ¹, канд. військ. наук, старший дослідник https://orcid.org/0000-0002-3514-0738

Ю. О. Клят², канд. тех. наук, доцент https://orcid.org/0000-0002-8267-3748

О. І. Соломицький², док. військ. наук, с.н.с. https://orcid.org/0000-0001-8061-8895

А. Є. Єфіменко³, канд. військ. наук, доц. https://orcid.org/0000-0003-1582-2675

С. Л. Столінець⁴https://orcid.org/0000-0001-9202-0057

¹Міністерство оборони України, Київ, Україна

²Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ, Україна

³ Військова академія (м. Одеса), Україна

⁴Кафедра військової підготовки Національного авіаційного університету, Київ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ У ВОЄННІЙ СФЕРІ

У статті викладено методику оцінювання загроз національній безпеці у воєнній сфері. Для забезпечення воєнної безпеки держави потрібно оцінити загрози національній безпеці у воєнній сфері, тобто воєнні загрози, які можуть існувати. Автори пропонують варіант розв’язання цієї проблеми за допомогою застосування сучасних інформаційних технологій на основі інтелектуального аналізу даних розвідки. Для цього необхідно розробити спеціальне програмне забезпечення, використовуючи сучасний математичний апарат, що дозволить адекватно оцінити інтегральні рівні воєнних загроз з урахуванням етапу розвитку загроз, їх масштабу і наслідків для різних сфер діяльності держави.

Автори надають загальну схему методики оцінювання загроз національній безпеці у воєнній сфері. Вона складається з трьох етапів. На першому етапі визначається перелік актуальних воєнних загроз. На другому етапі складається (або уточнюється) “паспорт загроз” для кожної із визначених загроз. На третьому етапі відбувається безпосереднє оцінювання воєнних загроз з залученням експертів. Наводиться приклад оцінювання воєнних загроз за допомогою програми GMDH Shell.

Подальші дослідження будуть здійснюватися в напрямі розроблення науково обґрунтованого підходу до визначення відповідних критеріальних значень показників загроз для забезпечення прийняття адекватних рішень щодо реагування на воєнні загрози.

Ключові слова: національна безпека, воєнна сфера, воєнна безпека, загрози, метод групового урахування аргументів.

Постановка проблеми

Важливим завданням у процесі прийняття рішень з питань забезпечення воєнної безпеки держави є оцінювання загроз національній безпеці у воєнній сфері (далі – воєнних загроз).

Одним із напрямів його розв’язання є застосування сучасних інформаційних технологій на основі інтелектуального аналізу даних розвідки. Вирішення цієї проблеми потребує розроблення спеціального програмного забезпечення на основі застосування сучасного математичного апарату, який дозволить адекватно оцінити інтегральні рівні воєнних загроз з урахуванням етапу розвитку загроз, їх масштабу і наслідків для різних сфер діяльності держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблемі розгляду методологічних засад оцінювання загроз у різних сферах національної безпеки України присвячено праці таких учених, як А. Б. Качинський [1], В. П. Горбулін [2], В. Ю. Богданович [3] та інших. У цих роботах достатньо детально розглядається процес виявлення та опису загроз, а також визначення їх ієрархії.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

У більшості робіт загрозам надається тільки якісна оцінка, що суттєво ускладнює процес прийняття рішень та розроблення відповідних прогнозів. До того ж запропоновані підходи дуже складні для реалізації в автоматизованих системах підтримки прийняття рішень.

Тому мета статті полягає у викладенні методики оцінювання загроз національній безпеці у воєнній сфері, яка придатна до програмної реалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Загальний порядок оцінювання загроз викладено у [4], [5]. Загальну схему запропонованої методики наведено на рис. 1.

1. Визначення переліку актуальних воєнних загроз

2. Складання (уточнення) для кожної з визначених загроз “паспорта загрози”

3. Безпосереднє оцінювання воєнних загроз

Формування експертних груп

Формування планів експерименту та їх заповнення експертами

Оброблення результатів опитування (МГУА), отримання розрахункових залежностей

Оцінювання складових загроз та розрахунок інтегрального значення воєнної загрози

Рисунок 1 – Загальний порядок оцінювання воєнних загроз

Перший етап. Визначення переліку актуальних воєнних загроз.

Перелік загроз, які будуть оцінюватися, складається на основі аналізу відповідних нормативних документів [6], [7], оцінювання воєнно-політичної обстановки, аналітичного опрацювання та оброблення відомостей, добутих розвідувальними органами України.

Перелік актуальних воєнних загроз має періодично уточнюватися, зважаючи на зміни у воєнно-політичній обстановці та добуту розвідувальну інформацію.

Другий етап. Складання (уточнення) для кожної з визначених загроз “паспорта загрози”.

До “паспорта загрози ” включається:

– назва загрози;

– етап розвитку загрози. Пропонується така класифікація етапів розвитку загрози: зародження протиріч; розвиток; загострення; відкрита конфронтація; збройний конфлікт;

– характер загрози. Пропонується така класифікація етапів характеру загроз: локальна; загальнодержавна; регіональна; глобальна;

– можливі наслідки реалізації загрози.

Пропонується така класифікація можливих наслідків реалізації загроз для життєво важливих національних інтересів України: незначні; середні; значні; руйнівні; катастрофічні.

На цьому етапі паспорти загроз мають описовий характер та метою їх є забезпечення ефективної роботи експертів.

Третій етап. Безпосереднє оцінювання воєнних загроз.

Для виконання завдань цього етапу необхідно залучати експертів. Якість експертів визначається такими групами властивостей: компетентністю, зацікавленістю в результатах експертизи, діловитістю й об’єктивністю (неупередженістю). Рекомендований порядок добору експертів детально розглядається у [8], [9].

Експертам пропонується оцінити кожну з визначених на першому етапі воєнних загроз за такими показниками:

– показник етапу розвитку загрози ( );

– показник характеру загрози ( );

– показник прогнозованих наслідків для життєво важливих інтересів України ( ).

Якщо необхідно підвищити достовірність отриманих даних, показник прогнозованих наслідків для кожної конкретної загрози можна визначати завдяки агрегуванню таких часткових показників:

– показник наслідків для державного суверенітету ( );

– показник наслідків для територіальної цілісності та недоторканості державного кордону ( );

– показник наслідків для добробуту населення ( );

– показник наслідків для безпечних умов життєдіяльності населення ( );

– показник наслідків для розвитку духовних і культурних цінностей суспільства, зміцнення його ідентичності ( ).

Запропоновані показники змінюються у таких межах (табл. 1).

Таблиця 1 – Межі змінення показників оцінювання воєнних загроз

	Числове значення показника та його характеристика
Показник	1	2	3	4	5
E	зародження протиріч	розвиток	загострення	відкрита конфронтація	збройний конфлікт
X	–	локальна	загальнодержавна	регіональна	глобальна
	незначні	середні	значні	руйнівні	катастрофічні

Для визначення загального рівня загроз національній безпеці у воєнній сфері використовується інтегральний показник рівня воєнної загрози (К), який враховує комплексний вплив наведених вище показників оцінювання воєнних загроз. Для визначення його величини експертам пропонується заповнити таблиці планів експерименту (табл. 2).

Таблиця 2 – План експерименту для оцінювання загального інтегрованого показника рівня воєнної загрози ( )

№ п/п воєнної загрози	Значення часткового показника	Значення інтегрального показника , на думку експерта
№ п/п воєнної загрози		Значення інтегрального показника , на думку експерта
1.

…

Значення К на цьому етапі визначається на розсуд експерта відповідно до значень вхідних змінних та у подальшому використовується для формалізації залежності.

У разі поглибленого оцінювання додатково заповнюється табл. 3.

Значення Н на цьому етапі визначається на розсуд експерта відповідно до значень вхідних змінних та у подальшому використовується для формалізації залежності.

Таблиця 3 – План експерименту для оцінювання інтегрального показника прогнозованих наслідків воєнної загрози для життєво важливих інтересів України ( )

№ п/п

воєнної загрози

Значення часткового показника

Значення інтегрального показника , на думку експерта

Продовження таблиці 1

1.

…

У випадку, коли експертів декілька, необхідно визначити одного з них, чиї оцінки є найбільш зваженими. Для цього пропонується використовувати “медіану Кемені” [10]. Зокрема, для отримання усередненої, підсумкової оцінки у середині погодженої групи експертів потрібно мінімізувати сумарну відстань (метрику) між бінарними відношеннями [9].

До подальшого розгляду обираються результати роботи експерта, які є найбільш усередненими відносно інших оцінок. При цьому необхідно брати до уваги, що коефіцієнт конкордації (характеризує ступінь узгодженості думок експертів) має бути не менш за 0,75 [10]. У разі невиконання цієї умови група експертів формується знову.

Далі заповнений план експерименту обраного експерта обробляється за допомогою методу групового урахування аргументів (МГУА), який дозволяє отримати математично формалізований зв’язок між значеннями часткових показників та узагальнюючій, тобто формалізований опис суб’єктивної думки експерта [11].

Безпосереднє оцінювання інтегрального рівня загроз (К) здійснюється завдяки підстановці визначених експертами реальних значень часткових показників (Е, Х, Н) до отриманої на основі МГУА розрахункової залежності.

Для спрощення сприйняття отриманих результатів пропонується здійснити нормування розрахованих значень у діапазоні 0÷1 (або 0÷100 %) зі збереженням умови, що чим більше значення, тим більше загроза.

Для подальшого аналізу пропонується розподілити загрози на 3 групи залежно від їх рівня (табл. 4). Слід зауважити, що визначення конкретних меж інтервалів потребують додаткових досліджень.

Таблиця 4 – Розподіл загроз за рівнями

Рівень загрози	Інтервал значень	Можлива реакція
низький рівень ризику	0–0,20 (0–20 %)	потребують моніторингу
середній рівень ризику	0,21–0,50 (21–50 %)	потребують розроблення контрзаходів
високий рівень ризику	0,51–1 (51–100 %)	потребують вжиття невідкладних заходів

За результатами оцінювання загроз може здійснюватися формування переліку основних загроз національним інтересам України у воєнній сфері з пропозиціями щодо їх нейтралізації та мінімізації можливих негативних наслідків у відповідному комплексному аналітичному документі.

Приклад оцінювання воєнних загроз

Для безпосереднього оцінювання воєнних загроз було обрано три експерти, якими було заповнено відповідні таблиці (див. табл. 1, 2) та оцінено загальний рівень загроз залежно від значень часткових показників

При цьому поглиблене оцінювання прогнозованих наслідків реалізації загроз не проводилось.

Ці дані були оброблені за допомогою програми GMDH Shell, що дало змогу отримати функціонал, який описує зв’язок між вхідними та вихідним параметрами:

К = -1.03029*10-13 + n5*0.513274 + n4*0.486726;

n4 = -1.03917*10-13 + n5*0.504425 + n7*0.495575;

n7 = -2.07834*10-13 + n10*0.5 + n11*0.5;

n11 = -6.43796*10-12 + n244*4.98867*10-11 + n20;

n20 = 7.58315*10-10 - n251*2.83403*10-9 + n34;

n34 = 4.273*10-8 - n189*4.65886*10-5 + n70*1.00005;

n70 = -0.000120403 + n132*0.99959 + n252*0.000449795;

n132 = -0.0015931 + n189*0.634754 + n198*0.36577;

n251 = -0.212313 + n259*0.624271 + n265*0.445569;

n244 = -0.55413 + x*0.158315 + n259*1.01954;

n259 = -1.12675 + n269*0.817553 + n277*0.553089;

n10 = -2.33058*10-11 + n256*5.63097*10-11 + n27;

n27 = 6.30402*10-11 - n178*3.72053*10-7 + n41;

n41 = 6.27262*10-7 - n228*1.41779*10-5 + n71*1.00001;

n71 = 8.29962*10-6 + n141*1.0515 - n178*0.0515057;

n141 = -0.00275987 + е*10*0.0665245 + n228*0.943465;

n228 = -0.2155 + n246*0.74938 + n265*0.321508;

n178 = 0.00805249 +е *10*0.0437197 + n219*0.9596;

n219 = 0.0781521 + n223*1.14944 - n265*0.175145;

n223 = -1.30651 + x*0.269292 + n269*1.15295;

n256 = -0.00510074 + е*10*0.104393 + n265*0.911536;

n265 = -0.51796 + n269*0.706765 + n273*0.463617;

n5 = 5.973*10-13 - x*3.34735*10-13 + n14;

n14 = -1.35398*10-11 + n276*8.18889*10-12 + n18;

n18 = -4.27194*10-9 + n252*1.59654*10-8 + n63;

n63 = -2.45122*10-7 + n189*0.000267174 + n96*0.999733;

n96 = -0.000535053 + n142*0.99818 + n252*0.001996;

n142 = -0.00707841 + n198*0.719726 + n217*0.282603;

n217 = -0.24938 + x*0.09129 + n243*0.98819;

n243 = -0.899424 + е*10*0.289914 + n273*1.04553;

n198 = -0.102477 + x*0.0455763 + n225*0.986859;

n225 = -1.33833 + h*0.394145 + n277*1.01076;

n189 = 0.0787122 - x*0.117593 + n246*1.09499;

n246 = -2.31114 + n273*0.90223 + n277*0.858014;

n252 = -0.212313 + n260*0.624271 + n263*0.445569;

n263 = -0.51796 + n273*0.463617 + n266*0.706765;

n273 = 1.13301 + x*0.17461 + h*0.410968;

n260 = -1.12675 + n277*0.553089 + n266*0.817553;

n266 = 5.40457*10-13 + n269;

n269 = 1.17301 + е*10*0.240607 + h*0.372951;

n276 = 9.41025*10-13 + n277*1;

n277 = 1.42313 + е*10*0.332903 + x*0.23776.

При цьому важливість показників було визначено таким чином (рис. 2).

Рисунок 2 – Важливість показників

Отримана модель має достатньо високу точність відносно вихідних даних (рис. 3), що свідчить про її працездатність та можливість використання у практичній діяльності.

Має наближатися до 1

Має наближатися до 0

Рисунок 3 – Оцінка точності побудованої моделі

Модель такого вигляду достатньо просто може бути автоматизована, наприклад, у середовищі Excel, а результати розрахунків за її допомогою виведені у зручному вигляді (рис. 4).

Рисунок 4 – Представлення результатів розрахунків (варіант)

Висновки

Запропонована модель базується на використанні сучасних інформаційних технологій щодо інтелектуального аналізу даних та дозволяє адекватно оцінити інтегральний рівень воєнних загроз з урахуванням етапу їх розвитку, масштабу та наслідків для різних сфер діяльності держави.

Наведений приклад проведення розрахунків підтверджує працездатність моделі та можливість її використання під час оцінювання рівня загроз національній безпеці України у воєнній сфері й розроблення відповідних рекомендацій.

Перспективи подальших досліджень

Список використаних джерел

1. Качинський А. Б. Засади системного аналізу складних систем. Київ: НВЦ «Євроатлантикінформ», 2006. 336 с.

2. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Systemic and Conceptual Foundations of National Security of Ukraine. Київ: НВЦ «Євроатлантикінформ», 2007. 592 с.

3. Теоретико-методологічні засади забезпечення національної безпеки держави у її визначальних сферах / В. Ю. Богданович, А. І. Семенченко, Ю. В. Єгоров, О. О. Бортник, В. А. Муха. Київ: Кий, 2007. 370 с.

4. Гвоздь В. І. Методологічні основи побудови системи інформаційного забезпечення суб’єктів воєнної безпеки України: дис. … докт. військ. наук: 21.02.01 / Гвоздь Віктор Іванович. Київ. 2019. 466 с.

5. Романченко І. С., Бутвін Б. Л., Соломицький О. І., Гвоздь В. І. Методичний підхід до оцінювання воєнних загроз національній безпеці України на основі метамоделей // Зб. наук. пр. ЦНДІ ЗС України. 2018. № 2 (84). С. 23–32.

6. Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0005525-20#Text (дата звернення 11.09.2020).

7. Біла книга 2021. Служба зовнішньої розвідки. Київ: СЗРУ, 2021. 74 с.

8. Романченко І. С., Бутвін Б. Л., Гвоздь В. І., Соломицький О. І. Методичний підхід до оцінювання компетентності експертів на основі бінарних відношень // Зб. наук. пр. ЦНДІ ЗС України. 2018. № 3 (85). С. 5–14.

9. Соломицький О. І. Розвиток теорії та практики прогнозування воєнно-політичної обстановки: дис. … докт. військ. наук: 21.02.01 / ЦНДІ ЗСУ. Київ. 2020. 433 с.

10. Грабовецький Б.Є. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання: монографія. ‒ Вінниця: ВНТУ, 2010. 171 с.

11. Ivakhnenko A. G., Madala H. R. Inductive learning algorithms for complex systems modeling. New York: Boca Raton, CRC Press, 1994. P. 384.

References

1. Kachynskyi, A. B. (2006). Zasady systemnoho analizu skladnykh system [Principles of system analysis of complex systems]. Kyiv: NVTs "Yevroatlantykinform".[in Ukrainian]

2. Horbulin, V. P., & Kachynskyi, A. B. (2007). Systemic and Conceptual Foundations of National Security of Ukraine. Kyiv: NVTs "Yevroatlantykinform".[in Ukrainian]

3. Bohdanovych, V. Yu., Semenchenko, A. I., Yehorov, Yu. V., Bortnyk, O. O., & Mukha, V. A. (2007). Teoretyko-metodolohichni zasady zabezpechennia natsionalnoi bezpeky derzhavy u yii vyznachalnykh sferakh [Theoretical and methodological foundations for ensuring the national security of the state in its key areas]. Kyiv: Kyiv. [in Ukrainian]

4. Hvozd, V. I. (2019). Metodolohichni osnovy pobudovy systemy informatsiinoho zabezpechennia subiektiv voiennoi bezpeky Ukrainy [Methodological foundations for building an information support system for subjects of Ukraine's military security] (Doctoral dissertation). Kyiv. [in Ukrainian]

5. Romanchenko, I. S., Butvin, B. L., Solomytskyi, O. I., & Hvozd, V. I. (2018). Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia voiennykh zahroz natsionalnii bezpetsi Ukrainy na osnovi metamodelei [Methodological approach to assessing military threats to Ukraine's national security based on metamodels]. Zbirnyk naukovykh prats TsNDI ZS Ukrainy, 2(84), 23–32. [in Ukrainian]

6. On the National Security Strategy of Ukraine: Decree of the President of Ukraine dated September 14, 2020, No. 392/2020. Retv… https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0005525-20#Text (Accessed: September 11, 2020).

7. Bila Knyha 2021. (2021). Sluzhba zovnishnoi rozvidky [White Book 2021. Foreign Intelligence Service]. Kyiv: SZRU. [in Ukrainian]

8. Romanchenko, I. S., Butvin, B. L., Solomytskyi, O. I., & Hvozd, V. I. (2018). Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia kompetentnosti ekspertiv na osnovi binarnykh vidnoshen [Methodological approach to assessing experts’ competence based on binary relations]. Zbirnyk naukovykh prats TsNDI ZS Ukrainy, 3(85), 5–14. [in Ukrainian]

9. Solomytskyi, O. I. (2020). Rozvytok teorii ta praktyky prohnozuvannia voienno-politychnoi obstanovky [Development of theory and practice of forecasting the military-political situation] (Doctoral dissertation). TsNDI ZSU, Kyiv. [in Ukrainian]

10. Hrabovetskyi, B. Ye. (2010). Metody ekspertykh otsinok: teoriia, metodolohiia, napriamky vykorystannia [Methods of expert evaluations: theory, methodology, directions of use]. Vinnytsia: VNTU. [in Ukrainian]

11. Ivakhnenko, A. G., & Madala, H. R. (1994). Inductive learning algorithms for complex systems modeling. New York: Boca Raton, CRC Press.

MAIN PROVISIONS OF THE METHODOLOGY FOR ASSESSING THREATS TO NATIONAL SECURITY IN THE MILITARY SPHERE

І. Havryliuk, Y. Kliat, O. Solomytskyi, A. Iefimenko, V. Lukhanin, S. Stolinets

The article describes the methodology for assessing threats to national security in the military sphere. To ensure the military security of the state, it is necessary to assess threats to national security in the military sphere, that is, military threats that may exist. The authors offer a solution to this problem through the use of modern information technologies based on the intelligent analysis of intelligence data. To do this, it is necessary to develop special software using a modern mathematical apparatus that will adequately assess the integral levels of military threats, taking into account the stage of development of threats, their scale and consequences for various spheres of state activity.

The authors provide a general scheme of the methodology for assessing threats to national security in the military sphere. It consists of three stages. At the first stage, a list of current military threats is determined. At the second stage, a "threat passport" is drawn up (or specified) for each of the identified threats. At the third stage, there is a direct assessment of military threats with the involvement of experts. An example of assessing military threats using the GMDH Shell program is given.

Further research will be carried out in the direction of developing a scientifically based approach to determining the appropriate criterion values of threat indicators to ensure the adoption of adequate decisions on responding to military threats.

Keywords: national security, military sphere, military security, threats, method of group consideration of arguments.

Відомості про авторів

Information about the authors

Клят Юрій Олександрович

кандидат технічних наук, доцент, начальник Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України з наукової роботи, https://orcid.org/0000-0002-8267-3748

Yurii Kliat

Ph.D., associate professor, head of the Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine for scientific work, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , https://orcid.org/0000-0002-8267-3748

Гаврилюк Іван Юрійович

Кандидат військових наук, старший дослідник, перший заступник міністра оборони України

https://orcid.org/0000-0002-3514-0738

Havryliuk Ivan

PhD, senior researcher, First Deputy Minister of Defense of Ukraine

https://orcid.org/0000-0002-3514-0738

Соломицький Олексій Іванович

доктор військових наук, старший науковий співробітник, начальник відділу – заступник начальника управління Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України.

https://orcid.org/0000-0001-8061-8895

Oleksiy Solomytskyi

Doctor of Military Sciences, Senior Researcher, Chief of Section – Deputy Head of Department Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine.

https://orcid.org/0000-0001-8061-8895

Єфіменко Анатолій Євгенійович

кандидат військових наук, доцент

доцент кафедри

Військової академії (м. Одеса)

Одеса, Україна

https://orcid.org/0000-0003-1582-2675

Anatolii Iefimenko

Candidate of Military Sciences, Associate Professor

Associate Professor at the Department

of the Odesa Military Academy

Odesa, Ukraine