DOI: https://doi.org/10.37129/2313-7509.2024.22.3

УДК 355.01:623.746-519] (09)

 

С.В. Гладченко, канд. істор. наук, доц.                                  https://orcid.org/ 0000-0001-8802-5111

О.Дихан, ФПС РАО                                                                  https://orcid.org/ 0009-0004-2627-0524

Військова академія (м. Одеса)

 

БЕЗПІЛОТНІ ЛІТАЛЬНІ АПАРАТИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ СУЧАСНОГО ВІЙСЬКОВОГО ОЗБРОЄННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ.

 

Стаття присвячена аналізу військової техніки, а саме безпілотним літальним апаратам які зараз інтенсивно використовуються та мають безсумнівний пріоритет в російсько-українській війні. Актуальністю нашого дослідження полягає в тому, що війна дронів до сьогодні не використовувалась в таких масштабах в світових збройних конфліктах. Актуальність дослідження обумовлена і тим, що Україна веде щоденну боротьбу з ворогом і це вимагає термінових дій і вирішень проблем, які через складені умови стають критичним та вартують життів.

В статті надана історія виникнення та застосування перших безпілотних апаратів та їх аналогів, еволюція від перших віддалено керованих літальних апаратів до сучасних типів безпілотних летальних апаратів (БПЛА), зокрема First Person View (FPV) вид безпілотних літальних апаратів, які оснащені функцією «вид від першої особи». Дослідження також присвячено порівняльному аналізу наявних, основних, сучасних видів безпілотних летальних апаратів, їх характеристиках та застосуванню під час виконання бойових завдань.

Автори акцентують увагу, на тому, що розвиток даних військових технологій знаходиться в стадії активних розробок та удосконалення. Також, увага приділяється і тому аспекту, що це потребує наявності та збільшенню кількості кваліфікованих фахівців, а також належного фінансування в цій галузі з боку держави. Автори акцентують свою увагу на перевагах та недоліках безпілотних летальних апаратів згідно аналізу досліджень інженерів, військових фахівців з бойовим досвідом.

Підкреслено важливість подальшого розвитку та удосконалення в даній сфері. Зазначено, що роль дронів в умовах ведення сьогоднішньої війни є стратегічно важливою. Висновки авторів підкреслюють необхідність великої кількості кваліфікованих фахівців, що мають бути достатньо вмотивовані для якісної роботи. Визначені ключові цілі і методи вирішення проблем, які постають в ході дослідження. Загальний аналіз приведених в досліджені даних підтверджує ефективність використання безпілотних літальних апаратів в російсько-українській війні та акцентує увагу на перевагах та недоліках наведених безпілотних літальних апаратів. Робота вносить внесок у розуміння сучасних реалій війни та визначає напрямки подальших досліджень та дій у цій сфері.

Ключові слова: безпілотні летальні апарати (БПЛА), FPV, дрон, російсько-українська війна, еволюція озброєння, повномасштабне вторгнення, повітряна війна.

Постановка проблеми

Сучасні збройні конфлікти демонструють зростаюче значення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у військових операціях. Російсько-українська війна, особливо її повномасштабний етап, засвідчила критичну роль дронів у веденні бойових дій, зокрема в розвідці, коригуванні артилерійського вогню, ураженні цілей та забезпеченні оборонних заходів. Успішне використання БПЛА надає українським силам значні тактичні переваги, що зумовлює необхідність системного розвитку цієї галузі.

Історично безпілотні літальні апарати розвивалися як засіб дистанційної розвідки та коригування артилерійського вогню. Від прототипів початку XX століття до сучасних високотехнологічних систем БПЛА пройшли значний шлях, ставши важливим компонентом військових доктрин провідних держав.

Розвиток БПЛА відбувався і в СРСР, однак ці розробки не отримали широкого застосування у військах через технологічні обмеження того періоду. Сучасні технічні досягнення дозволяють виробляти автономні та керовані дрони з широким спектром можливостей, включаючи удари по наземних цілях, спостереження та електронну боротьбу.

З огляду на досвід останніх збройних конфліктів, можна констатувати, що кількісна перевага військ поступається високотехнологічним засобам озброєння. Війна, що триває, показує, що інтенсивне використання БПЛА змінює традиційні підходи до ведення бойових дій, зменшуючи роль класичних бронетанкових та артилерійських підрозділів.

Розвиток та впровадження безпілотних літальних апаратів в Україні є надзвичайно важливим з огляду на поточну безпекову ситуацію. Залучення іноземних технологій та експертів, розвиток власного виробництва та інтеграція новітніх наукових досягнень сприятимуть підвищенню обороноздатності країни.

Основними завданнями цього дослідження є:

• Аналіз сучасного стану розвитку БПЛА у світі та в Україні.
• Визначення ключових викликів у сфері виробництва та застосування дронів.
• Окреслення перспектив розвитку БПЛА як елемента військової стратегії України.
• Обґрунтування необхідності державної підтримки та інвестицій у сферу безпілотних технологій.

Попри досягнення українського військово-промислового комплексу, існують серйозні виклики: недостатня виробнича база, обмеженість ресурсів, технологічне відставання в окремих аспектах та необхідність інтеграції передових світових практик у вітчизняне виробництво. Оскільки противник також активно розвиває власні безпілотні технології, Україні необхідно не лише підтримувати паритет, а й випереджати противника за рахунок інноваційних підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Розвиток безпілотних літальних апаратів (БПЛА) має глибоке історичне коріння, починаючи з середини XIX століття. У 1849 році австрійська армія використала безпілотні аеростати для бомбардування Венеції, що стало одним із перших задокументованих випадків застосування безпілотних засобів у військових цілях. Ці аеростати були оснащені вибуховими пристроями з годинниковим механізмом для детонації [2].

Подальший розвиток БПЛА був тісно пов’язаний із досягненнями в галузі електрики та радіозв’язку. Винахідники, такі як Томас Едісон та Нікола Тесла, зробили значний внесок у цю сферу. Едісон у 1892 році представив торпеду з проводним керуванням, тоді як Тесла в 1899 році створив невеликий радіокерований безпілотник [8].

Під час Першої світової війни інженери продовжували експериментувати з безпілотними технологіями. У 1916 році американський винахідник Чарльз Кеттерінг розробив “Kettering Bug” — безпілотний літальний апарат з годинниковим механізмом, який мав скидати крила і падати на ворога. Хоча цей апарат не був використаний у бойових діях, він став важливим кроком у розвитку безпілотних систем [3].

У міжвоєнний період та під час Другої світової війни розвиток БПЛА продовжувався. У 1933 році британські інженери створили перший багаторазовий радіокерований безпілотник “Queen Bee”, який використовувався як мішень для тренувань. Німеччина також активно розробляла радіокеровані бомби та ракети, такі як Henschel Hs 293 та Фау-1, які можна вважати прототипами сучасних крилатих ракет [6].

Після Другої світової війни розвиток безпілотних технологій продовжився, зокрема в контексті Холодної війни, коли БПЛА використовувалися для розвідки та інших військових завдань. Сьогодні безпілотні літальні апарати стали невід’ємною частиною сучасних збройних сил, виконуючи широкий спектр завдань від розвідки до ударних місій.

Сучасні дослідження в галузі безпілотних літальних апаратів зосереджені на розширенні їх функціональних можливостей, підвищенні автономності та інтеграції з іншими системами. Зокрема, значна увага приділяється розвитку технологій штучного інтелекту, які дозволяють БПЛА самостійно приймати рішення в реальному часі.

У доповіді НАТО “Тенденції у науці й технологіях: 2020-2040” виділено кілька ключових напрямків розвитку, які матимуть значний вплив на безпеку та оборону. Серед них: великі дані, штучний інтелект, автономні системи, космічні технології, гіперзвукові та квантові технології, а також біотехнології. Ці напрями безпосередньо впливатимуть на розвиток БПЛА, роблячи їх більш автономними, ефективними та інтегрованими в загальну систему бойових дій [4].

В Україні також активно проводяться дослідження у сфері безпілотних технологій. Зокрема, аналіз сучасних досліджень БПЛА за останні 10 років показує зростання інтересу до різних аспектів їх застосування, включаючи військову сферу, цивільне використання, а також правові та етичні питання [8].

Таким чином, сучасні дослідження та публікації свідчать про безперервний розвиток безпілотних літальних апаратів, їх інтеграцію в різні сфери діяльності та зростаюче значення в сучасних військових конфліктах.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Українська сфера безпілотних літальних апаратів має низку проблем, які потребують негайного вирішення. Вони сповільнюють розвиток та логістику даного типу озброєння. Серед таких проблем можно виділити наступні:

ü  неврегульованість статусу БПЛА в українському законодавстві, що дуже сильно сповільнює бюрократичну складову в логістиці та розробці новітніх типів даного озброєння;

ü  недостатній рівень кваліфікації та велика потреба спеціалістів, для швидкого та ефективного обслуговування та вирішення низки технічних питань за короткі терміни;

ü  високі витрати на виробництво, обслуговування та розробку які можуть ускладнювати їх широкомасштабне застосування та виробництво малими компаніями.

Виклад основного матеріалу

З 2014 року розвиток безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в Україні, як і збройних сил загалом, зазнав значного прогресу, що було зумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави та захисту її територіальної цілісності. Початок збройного конфлікту з російською федерацією спричинив появу численних приватних оборонних компаній, які зосередилися на розробці та виробництві безпілотних систем.

У бойових діях 2014 року Збройні сили України відчували гостру нестачу засобів повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню та ефективної системи зв’язку. Значну роль у подоланні цієї проблеми відіграли волонтерські організації, які власноруч створювали керовані безпілотні апарати з вбудованими камерами. Як зазначає заступник директора з розвитку компанії «Укрспецсистемс» Ігор Маслов, розвиток української галузі БПЛА почався завдяки групам ентузіастів, які, усвідомлюючи важливість цієї технології, об’єднували зусилля та розробляли нові моделі безпілотних комплексів [5].

У 2014–2015 роках в Україні сформувалася нова галузь оборонного виробництва, орієнтована на створення безпілотних авіаційних комплексів (БАК), яка продовжує активно розвиватися. Події 2022 року перетворили територію України на один із найбільших у світі полігонів для випробування новітніх військових технологій, зокрема високомобільних ракетних систем HIMARS, які застосовуються у взаємодії з БПЛА для наведення на цілі. Вважається, що бойовий досвід, отриманий під час війни, сприятиме прискоренню розвитку української індустрії безпілотних систем, що, у свою чергу, підвищить її конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

Варто зазначити, що існує ймовірність офіційного створення в структурі Збройних сил України нового роду військ, орієнтованого на використання безпілотних систем. Таке об’єднання може включати не лише повітряні, а й морські (надводні та підводні) і наземні безпілотні комплекси [10].

Цю тенденцію підтверджують заяви представників оборонного сектору. Так, керівник благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут зазначає, що безпілотна авіаційна техніка, засоби радіотехнічної розвідки та боротьби, а також бронетехніка є перспективними напрямами розвитку українського приватного оборонно-промислового комплексу. За його словами, саме безпілотники залишаються ключовим елементом сучасного поля бою, оскільки артилерія, що завдає основних втрат противнику, потребує якісного розвідувального забезпечення. Чмут підкреслює, що фонд «Повернись живим» інвестував у розвиток БПЛА понад 50 мільйонів доларів США [5].

Згідно з даними компанії Fortune Business Insights, у 2021 році глобальний ринок військових БПЛА оцінювався у 10,25 мільярда доларів США. Частка України на цьому ринку до 2022 року залишалася незначною. Однак, як зазначає Артем В’юнник, керівник компанії «Атлон Авіа», що розробляє безпілотний комплекс «Фурія», після початку повномасштабного вторгнення фінансування українського ринку БПЛА зросло з сотень мільйонів до мільярдів гривень на рік [5].

Попри складні умови ведення бізнесу та ризики, пов’язані з нестабільністю ринку оборонної продукції, українські приватні компанії продовжують активно розробляти та впроваджувати новітні безпілотні технології, що є важливим фактором підвищення обороноздатності держави. Також, незважаючи на нестабільність українського ринку оборонної продукції, приватні компанії продовжували розробку безпілотних систем, не очікуючи на гарантований прибуток. Значну фінансову підтримку забезпечили іноземні контракти, що дозволило компаніям не лише втриматися на ринку, а й інвестувати у вдосконалення власних розробок. Деякі підприємці, які не мали досвіду міжнародної співпраці, змогли укласти угоди з окремими компаніями, зокрема з арабських країн, що сприяло продовженню їхньої діяльності. Внаслідок цього війна сприяла появі нових компаній у секторі виробництва БПЛА в Україні.

Окрім безпосередньо апаратної частини безпілотників, значним внеском українських розробників стало створення програмного забезпечення із застосуванням штучного інтелекту. Серед ключових програмних продуктів, що використовуються українськими військовими, можна виділити:

ü Griselda - система збору, аналізу та верифікації даних, яка інтегрована з військовими системами «Дельта», «Кропива», «Броня».

ü Osavul - AI-стартап що допомагає Раді національної безпеки і оборони України та Міністерству оборони ідентифікувати інформаційно-психологічні операції (ІПСО) у соціальних мережах, зокрема у Telegram і Facebook.

ü UA Dynamics - балістичний калькулятор, який на основі даних про місцезнаходження цілі, метеоумов та інших параметрів здійснює розрахунок траєкторії скидання боєзапасу з використанням штучного інтелекту [10].

На сучасному етапі українські військові застосовують БПЛА не лише для наступальних, а й для оборонних дій. Наприклад, боєць із позивним «Балу» у своєму Telegram-каналі повідомляє про ефективне використання БПЛА на оборонних рубежах для зменшення чисельності живої сили противника, особливо в умовах дефіциту артилерійських боєприпасів.

Розглянемо таблицю яка демонструє поширеність різних видів вітчизняних БПЛА в Збройних Силах України

Таблиця 1. Тенденції використання різних типів БПЛА в Збройних силах України

Щодо еволюції розвитку російської БПЛА в військові сфері, то перший багатоцільовий БПЛА був представлений ще у 2006 році. У той час як російські військові мали на озброєнні низку непрацездатних БПЛА, таких як "Пчела-1Т", "Крыло-1" і Ту-243, російські поліцейські стали першими користувачами БПЛА "Зала", і незабаром компанія почала постачати БПЛА "Газпрому" та іншим великим російським нафтогазовим компаніям. У той час Міністерство оборони применшувало значення цього, оскільки вважало БПЛА ZALA нездатними в бою. Це було пов'язано з тим, що комерційно доступні бортові електронні системи, імпортовані з-за кордону, було важко інтегрувати в типову організаційну структуру і системи командування, управління і зв'язку російських збройних сил.

Після війни в Грузії в серпні 2008 року російське військове керівництво визначило пріоритетом розробку і закупівлю БПЛА. У 2009-2010 роках росія придбала два ізраїльські БПЛА (IAI Searcher і Bird-Eye-400) і ліцензувало їх виробництво в росії під назвами "Форпост" і "Застава" відповідно. У 2010 році ІТ-компанія "Центр спеціальних технологій", заснована в 2000-х роках колишніми військовими випускниками Військової академії зв'язку, почала серійне виробництво "Орлан-10", найбільш масового і сучасного тактичного розвідувального БПЛА в росії. Орлан-10 є одним найпопулярнішим БПЛА у Росії і використовується на передовій. Він має велику висоту польоту і широко використовується на лінії фронту. Деякі БПЛА "Орлан-10" також обладнані як тактичні безпілотники радіоелектронної боротьби в складі системи "Леєр-3". Авіаційна група "Зара" отримала контракт від Міністерства оборони росії у 2016 році. Незабаром після цього її придбав концерн "Калашников", дочірня компанія "Ростех", яку очолює нинішній заступник міністра оборони Олексій Криворучко. У 2019 році "Зара" продемонструвала боєприпаси КУБ-БЛА та "Ланцет", у 2021 році завершила випробування, а у 2022 році була прийнята на озброєння [1].

Зазначимо, що перша міжвідомча концепція використання державних БПЛА до 2030 року була представлена в 2013 році за участю МНС, ФСБ росії, міністерств внутрішніх справ і оборони. Документ окреслив зусилля, спрямовані на міжвідомчу уніфікацію та технічну стандартизацію як БПЛА, так і систем управління, контролю та зв'язку. Документ був покликаний забезпечити спільне бачення уряду і промисловості щодо подальшого розвитку і закупівель БПЛА. Російське військове керівництво, ймовірно, сподівалося, що бойовий досвід, отриманий під час операцій в Україні у 2014-2015 роках та в Сирії у 2015-2017 роках, призведе до окупації України у 2022 році.

Наприклад, у сирійській операції 2015-2017 років одночасно було задіяно не більше 10 російських БПЛА, переважно "Орлан-70" і "Форпост". Іншими словами, розширення використання БПЛА на полі бою стикається з технічними та організаційними проблемами в російській армії. Це також означає, що росія не вирішила всіх проблем, пов'язаних з ефективною інтеграцією безпілотних військ у свою військову структуру. Також, росія створила завод з масового виробництва іранських безпілотників Герань (Shahed). Для Москви цей безпілотник компенсує брак крилатих ракет з дальністю польоту понад 300 км, а в 2023 році вона побудувала в Татарстані завод з виробництва і складання безпілотника Герань 2 (Shahed 136). Однак проблема отримання компонентів і двигунів, які росія самостійно не виробляє, залишається незмінною. Існує також проблема пошуку кваліфікованих кадрів для роботи на цьому заводі, і керівництво робить ставку на набір молодих росіян у віці 16-21 року [7].

Таким чином, попри значні інвестиції та розширення виробництва, російські безпілотні сили мають низку критичних проблем, зокрема технологічну відсталість та складність інтеграції сучасних БПЛА у військову систему управління. У зв’язку з цим росія, ймовірно, продовжить покладатися на використання цивільних дронів для розвідки та відносно простих боєприпасів для завдання ударів на різні дистанції.

Враховуючи динаміку розвитку безпілотних технологій в Україні, підтримку союзників та ефективну інтеграцію БПЛА у бойові операції, росія навряд чи зможе досягти переваги у цьому сегменті військових можливостей у найближчій перспективі.

Аналіз українських та російських БПЛА виявляє як спільні риси, так і суттєві відмінності, що обумовлені особливостями їхньої розробки, виробництва та бойового застосування.

Таблиця 2. Порівняння основних характеристик російських і українських провідних БПЛА.

Назва Дрону	Країна	Дальність польоту	Макс.вис	Макс/шв.	Час польоту
Шарк	Україна	до 300 км	3000 м	130 км/год	до 4 години
Лелека 100	Україна	100-200 км	2000м	120 км/год	1.5 години
Валькірія	Україна	до 40 км	2000м	108 км/год	до 4 годин
Фурія	Україна	до 200 км	2500м	130 км/год	3 години
PD-2	Україна	1000 км	4700 м	140 км/год	12 годин
Punisher	Україна	до 45 км	400 м	198 км/год	1.5 години
Орлан-10	Росія	600 км	5 000 м	150 км/год	16 годин
Шахед-136	Росія	2000 км	4 000 м	170 км/год	до 24 годин
Оріон	Росія	до 300 км	7 500 м	до 200 км/год	до 24 годин
Тахіон	Росія	до 40 км	4 000 м	до 120 км/год	2 години
Форпост Р	Росія	до 350 км	6 000 м	200 км/год	18 годин
Ланцет zala	Росія	до 70 км	1000 м	110 км/год	до 1 годин

Порівняльний аналіз українських та російських безпілотних літальних апаратів за основними характеристиками вказує на певні спільні риси та відмінності між цими системами.

1. Дальність польоту.

Російські БПЛА, зокрема “Орлан-10” та “Ланцет”, мають значну дальність польоту, що дозволяє здійснювати тривалі розвідувальні місії та наносити удари на віддалені цілі. Водночас українські БПЛА, такі як “Фурія” та “PD-2”, орієнтовані на ефективне виконання завдань у локальних бойових умовах, демонструючи високу маневреність та адаптивність до складної бойової обстановки.

2. Максимальна висота польоту.

Обидві сторони розробили моделі з можливістю виконання завдань на різних висотах, хоча російські БПЛА характеризуються ширшим діапазоном висотного використання.

3. Максимальна швидкість.

Російські безпілотники в середньому демонструють вищі швидкісні характеристики. Водночас українські БПЛА спроєктовані з урахуванням особливостей гібридної війни, що потребує більшої маневреності та швидкого реагування на зміну тактичної ситуації.

4. Час польоту.

Російські розвідувальні та ударні БПЛА мають більшу тривалість автономного польоту. Водночас українська сторона вдосконалює технології з метою підвищення автономності власних безпілотних систем.

Загалом, обидві країни виробляють різноманітні та технологічно розвинені БПЛА, проте російські моделі частіше демонструють більші параметри щодо дальності польоту та часу автономності. У той час як українські БПЛА, здається, вражають своєю маневреністю та можливістю виконання різноманітних завдань в обмежених просторових умовах.

Українські БПЛА хоч і поступаються в деяких параметрах російським проте вони справляються з завданнями покладеними на них, Україні не вистачає подібних до шахедів засобів проте вони активно розробляються.

Звернемо вашу увагу на такий вид БПЛА як коптер-конструктор із камерою, що здатен нести вибухівку та не потребує GPS (FPV), якій використовують обидві сторони.

1. DJI FPV відомий своєю здатністю до швидкого та екстремального польоту. Він має вбудовану камеру з підтримкою високої роздільної здатності та можливість використовувати FPV-окуляри для імерсійного перегляду польоту.

2. Autel EVO-серія вражає високою якістю камери та просунутими можливостями автопілота. Дрони цієї серії зазвичай стабільні та надійні.

3. Skydio X2 вирізняється своєю новітньою системою уникнення перешкод та високою автономією. Дрон розроблений з урахуванням безпеки та здатності уникати перешкод.

FPV-дрони, зокрема серійні комерційні моделі DJI FPV, Autel EVO та Skydio X2, активно використовуються обома сторонами конфлікту. Незважаючи на наявність власного виробництва FPV-дронів як в Україні, так і в росії, основними джерелами постачання залишаються китайські аналоги, що обумовлено їхньою доступністю та масовістю виробництва.

Українські підрозділи продемонстрували високу ефективність застосування FPV-дронів завдяки якісній підготовці операторів та тактичній гнучкості. Водночас російська сторона має суттєві переваги у фінансуванні та масштабах матеріального забезпечення, що дозволяє їй розгортати FPV-дрони у великих кількостях. Брак безпілотників залишається однією з ключових проблем для Збройних Сил України. Військові експерти та представники бойових підрозділів наголошують на необхідності пришвидшення бюрократичних процедур та залучення різноманітних джерел постачання для забезпечення фронту необхідною кількістю дронів.

Президент України оголосив про плани держави постачати до лав ЗСУ 1 мільйон FPV-дронів у 2024 році. Однак військові фахівці скептично оцінюють цю ініціативу, зважаючи на відсутність чітких термінів постачання та необхідність координації між державними органами, виробниками та волонтерами.

Зазначимо, що дана галузь і має широке застосування та високу ефективність на полі бою, думка, що найближчим часом над переднім краї будуть кружляти лише «безпілотники», викликає сумніви так, як в ході проведених випробувань з’ясувалося, що БПЛА можуть успішно виконувати тільки 65% розвідувальних завдань, 50% – завдань з забезпечення охорони військ і лише 25% – завдань бойового ураження.

Системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) мають вирішальне значення для протидії ворожим БПЛА. Водночас Україні необхідно нарощувати власні виробничі потужності в цій сфері та залучати міжнародних фахівців для створення більш ефективних засобів боротьби з дронами противника.

Водночас потрібно нарощувати власні спроможності щодо протидії БПЛА противника, удосконалювати новітні засоби ППО та засоби РЕБ, що спроможні ефективно боротися з ворожими «безпілотниками». До того ж важливо оптимізувати процес підготовки фахівців для професійного обслуговування новітнього озброєння і військової техніки.

В наш час використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) стає набагато більшою та складнішою проблемою, особливо в контексті російсько-української війни. Проаналізувавши цю ситуацію, можна визначити наступні результати роботи:

1. Порівняння російських та українських дронів привели до висновку про те, що російські та українські військові використовують БПЛА для здійснення розвідки, а також для атак на ворожі позиції. Російські БПЛА, такі як "Ланцет" та "Орлан", відомі своєю досить великою дальністю польоту та здатністю до довготривалого перебування в повітрі. Українські БПЛА, такі як "Фурія" та "PD-2", відзначаються високою маневреністю та точністю ударів, високою ефективністю для ведення маневрених та локальних боїв.

2. Проблеми з використання БПЛА пов’язані з постачанням, дрони постійно недостатньо, про це повідомляють бійці та військові експерти. Вирішенням даної проблеми може бути полегшення бюрократичних процедур та сприяння державою швидшого та масового постачання з усіх можливих джерел. Однієї з проблем також являється важливість ролі РЕБ на полі бою, завдяки яким можна попередити багато жертв. Щоб посилити наші можливості щодо РЕБ потрібно збільшити масове виробництво і залучення спеціалістів до цієї галузі. Проблема спеціалістів дуже гостро стоїть зараз в Україні, нам дуже потрібно залучати іноземних та вітчизняних фахівців саме до цієї галузі.

4. Для вирішення проблем використання БПЛА у військових конфліктах необхідні інноваційні підходи, включаючи розробку нових технологій та методів захисту, а також активну дипломатію та співпрацю між міжнародними організаціями.

Узагальнюючи, підкреслимо, що російсько-українська війна є лише одним із перших прикладів складних війн, де використовуються БПЛА в таких масштабах. Розуміння цих проблем та розробка відповідних стратегій для їх вирішення є ключовими для підтримки державної безпеки та стабільності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

З кожним днем українсько-російського протистояння потреба в розвитку та розширенні масштабів виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА) зростає з небаченою швидкістю, що вимагає застосування нових методів вирішення виникаючих проблем, а також залучення політичних і військових сил для покращення ситуації. Міжнародна арена повинна стати інструментом, який допоможе вирішувати проблеми на українському фронті, оскільки ця війна є не лише боротьбою України, а й захистом усієї цивілізованої спільноти. Однак таке залучення можливо тільки за умов постійного нагадування та наполегливих вимог української сторони щодо важливості цього питання. Водночас необхідно застосовувати лише ті методи впливу, які не зашкодять міжнародній репутації України та стимулюватимуть інші країни до постійної й безперервної підтримки на всіх можливих фронтах.

Крім того, важливо, щоб країни-партнери вживали заходів для перевірки й контролю процесу доставки допомоги безпосередньо на фронт, оскільки це дозволить знизити рівень корупції та запобігти неправомірним витратам виділених коштів, що в свою чергу покращить ситуацію як на фронті, так і в Україні в цілому.

Проте виникає питання: чи можливе таке вирішення нагальних проблем? У суспільстві, де панує думка від крайнощів до крайнощів, зокрема серед політиків і громадян, це може бути дуже складно. Багато хибних уявлень про вирішення конкретних проблем і звинувачення інших у всіх негараздах ведуть до виправдання власних злочинних дій та неправомірних вчинків, що, безсумнівно, сповільнює розширення і вирішення питань постачання та розвитку технологій, які необхідні на фронті.

Безпілотні літальні апарати, розроблені в Україні, займають важливе місце в сучасній військовій стратегії, особливо в умовах війни між Україною та Росією. Проведений аналіз технічних характеристик та функціональних можливостей цих апаратів свідчить про їх високу ефективність у цьому контексті. Однією з визначних особливостей українських БПЛА є їх здатність до адаптації та успішного виконання поставлених завдань в умовах гібридної війни. Ці апарати дозволяють українським військам здійснювати ефективний моніторинг, розвідку та підтримку на лінії бойових зіткнень, а також сприяють успішній обороні та виконанню завдань, що посилюють загальну безпеку.

У порівнянні з російськими БПЛА, ключовим чинником є функціональні можливості. Українські БПЛА виявилися більш ефективними для використання в умовах гібридної війни, де велика частина бойових дій відбувається в міських умовах, а також у польових умовах. Російські дрони, спроектовані для більших за масштабами конфліктів, мають характеристики, що можуть виявитися занадто великими для ефективного застосування в умовах даного конфлікту, що також робить їх виробництво більш витратним та малоефективним.

Таким чином, українські БПЛА демонструють значний потенціал і важливість у проведенні військових операцій в умовах гібридної війни, а їх технічні характеристики відповідають потребам національної безпеки. Проте потреба в постійному постачанні цих апаратів та вирішенні питань, з якими стикається галузь, не зникає, а, навпаки, зростає з кожним днем протистояння.

Що стосується рекомендацій, питання постачання та поліпшення умов розвитку технологій є надзвичайно складним і важливим для безпеки України не лише на поточний момент, але й у довгостроковій перспективі для оборонно-промислового комплексу держави. Постійна загроза з боку сусідньої держави вимагає застосування методів та засобів для проведення постійного моніторингу та ведення бойових дій. Однак вимоги до цих технологій з часом зростатимуть, що потребуватиме постійного розвитку та навчання великої кількості висококваліфікованих фахівців.

Для досягнення перемоги в цьому протистоянні необхідно застосовувати різноманітні заходи на всіх рівнях, включаючи тотальний контроль за цією сферою та суворе покарання для всіх осіб, які здійснюють правопорушення й використовують державні ресурси на власну вигоду.

Існуючі проблеми мають конкретні обставини та характер, які в необхідній мірі можуть об’єднати політичні, військові та міжнародні зусилля для швидкого вирішення й досягнення нових висот у сфері БПЛА, зокрема в контексті озброєння. Це дозволить забезпечити ефективне ведення військових операцій в усіх можливих сценаріях. Прийняття заходів, спрямованих на вдосконалення перспективних змін у державі в контексті військової та оборонної діяльності, є необхідним.

Особливу увагу слід приділяти максимальній реалізації цих заходів за участю міжнародних партнерів для викорінення корупції та стимулювання підприємств до ефективної роботи в напрямку вирішення стратегічних завдань. Посилення ролі пропаганди, її грамотне використання для зміни суспільних настроїв і менталітету, а також запобігання російському впливу та знищення можливості для тріумфу російської пропаганди є важливими кроками.

В результаті, для вирішення термінових питань необхідно застосувати великий комплекс заходів, які повинні бути впроваджені в найкоротші строки, щоб забезпечити максимально можливу ефективність і здобути перемогу в найкоротші терміни. Однак така ефективність залежить не тільки від людей, але й від факторів, які впливають на здійснення цих дій. Можливо, це не вирішить усі проблеми назавжди, але дозволить створити міцну основу для майбутньої незалежної та безпечної держави.

Список бібліографічних посилань

1. David Oliver. Russia behind the UAV technology curve. URL: https://issuu.com/edrmag/docs/edr_58_-_web/s/12783061 (дата звернення: 20.05.2024).

2.Kashyap Vyas. A brief history of drones: from pilotless balloons to roaming killers. URL: https://interestingengineering.com/innovation/a-brief-history-of-drones-the-remote-controlled-unmanned-aerial-vehicles-uavs (дата звернення: 22.05.2024).

3. Kenneth Hough. The Long Cultural History of Drones. URL: https://origins.osu.edu/article/aerial-torpedoes-buzz-bombs-and-predators-long-cultural-history-drones?language_content_entity=en (дата звернення: 22.05.2024).

4. Дослідження НАТО 2020-2040. URL: https://opk.com.ua/тренди-в-науці-та-технологіях2020-2040-про-що/ (дата звернення: 20.05.2024).

5. Красномовець. П. Народжені літати. З 2014 року в Україні виросла ціла галузь безпілотників. Чи допоможе війна їй стати глобальним гравцем. URL: https://forbes.ua/innovations/narodzheni-litati-z-2014-roku-v-kraini-virosla-tsila-galuz-virobnitstva-bpla-chi-dopomozhe-viyna-ukrainskomu-military-tech-stati-globalnim-gravtsem-06092022-8150 (дата звернення: 15.05.2024).

6. Кізло Л. Тенденці розвитку безпілотних літальних апаратів в Україні. URL: https://www.ukrmilitary.com/2021/05/uav.html (дата звернення: 17.05.2024).

7. Лузін П. Російські військові безпілотники: минуле, теперішнє і майбутнє індустрії БПЛА. URL: https://www.patreon.com/posts/rosiiski-minule-93991384 (дата звернення: 17.05.2024).

8. Писаренко Т.В. Аналіз світових технологічних трендів у військовій сфері: монографія. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/30/Analiz.svit.tekhn.trend.viysk.sferi-2021.30.09.pdf

9. Саковський А. Особливості застосування безпілотних літальних апаратів органами та підрозділами поліції. URL: https://www.naiau.kiev.ua/files/naukova-diyalnist/naukovi-laborator/lab_nni2/2023/metod_bpla.pdf (дата звернення: 15.05.2024).

10. Соколенко Д. Рої дронів: Тренди українських БпЛА. URL: https://ucluster.org/blog/2023/09/roji-droniv-trendy-ukrajinskyh-bpla/ (дата звернення: 12.05.2024).

11. Черниш О. Як Україна будує свою імперію дронів URL: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cer7rz2drv7o (дата звернення: 22.05.2024).

References

1. David Oliver. (2021) Russia behind the UAV technology curve. Retrieved from https://issuu.com/edrmag/docs/edr_58_-_web/s/12783061

2.Kashyap Vyas. (2020) A brief history of drones: from pilotless balloons to roaming killers. Retrieved from https://interestingengineering.com/innovation/a-brief-history-of-drones-the-remote-controlled-unmanned-aerial-vehicles-uavs

3. Kenneth Hough. (2021) The Long Cultural History of Drones. Retrieved from https://origins.osu.edu/article/aerial-torpedoes-buzz-bombs-and-predators-long-cultural-history-drones?language_content_entity=en

4. Doslidzhennya NATO 2020-2040. (2020). Retrieved from https://opk.com.ua/trendy-v-nautsi-ta-tekhnolohiyakh2020-2040-pro-shcho/[in Ukrainian].

5. Krasnomovetsʹ. P. (2022). Narodzheni litaty. Z 2014 roku v Ukrayini vyrosla tsila haluzʹ bezpilotnykiv. Chy dopomozhe viyna yiy staty hlobalʹnym hravtsem. Retrieved from https://forbes.ua/innovations/narodzheni-litati-z-2014-roku-v-kraini-virosla-tsila-galuz-virobnitstva-bpla-chi-dopomozhe-viyna-ukrainskomu-military-tech-stati-globalnim-gravtsem-06092022-8150 [in Ukrainian].

6. Kizlo L. (2021). Tendentsi rozvytku bezpilotnykh litalʹnykh aparativ v Ukrayini. Retrieved from https://www.ukrmilitary.com/2021/05/uav.html1 [in Ukrainian].

7. Luzin P. (2023). Rosiysʹki viysʹkovi bezpilotnyky: mynule, teperishnye i maybutnye industriyi BPLA. Retrieved from https://www.patreon.com/posts/rosiiski-minule-93991384 [in Ukrainian].

8. Pisarenko Т. (2021). Analiz svitovih tehnologichnih trendiv u vijskovij sferi: monografia. Retrieved from https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/30/Analiz.svit.tekhn.trend.viysk.sferi-2021.30.09.pdf [in Ukrainian].

9. Sakovsʹkyy A. (2022). Osoblyvosti zastosuvannya bezpilotnykh litalʹnykh aparativ orhanamy ta pidrozdilamy politsiyi. Retrieved from https://www.naiau.kiev.ua/files/naukova-diyalnist/naukovi-laborator/lab_nni2/2023/metod_bpla.pdf [in Ukrainian].

10. Sokolenko D. (2023). Royi droniv: Trendy ukrayinsʹkykh BpLA. Retrieved from https://ucluster.org/blog/2023/09/roji-droniv-trendy-ukrajinskyh-bpla/[in Ukrainian].

11. Chernysh O. (2023) Yak Ukrayina buduye svoyu imperiyu droniv. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cer7rz2drv7o [in Ukrainian].

 

Стаття надійшла до редакції 16.12.2024

UNMANNED AERIAL VEHICLES AS A KEY ELEMENT OF MODERN MILITARY WEAPONS: PROBLEMS AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT IN UKRAINE.

S.Hladchenko, O.Dykhan

The article is devoted to the analysis of military equipment, namely, unmanned aerial vehicles, which are now intensively used and have an undoubted priority in the Russian-Ukrainian war. The relevance of our research is that drone warfare has not been used on such a scale in world armed conflicts. The relevance of the study is due to the fact that Ukraine is fighting the enemy every day, and this requires urgent actions and solutions to problems that, due to the complex conditions, become critical and cost lives.

The article presents the history of the emergence and use of the first unmanned aerial vehicles and their analogues, the evolution from the first remotely controlled aerial vehicles to modern types of UAVs, in particular FPV. The study is also devoted to a comparative analysis of the existing, main, modern types of unmanned aerial vehicles, their characteristics and application during combat missions.

The authors insist that the development of these military technologies is in the stage of active development and improvement. Attention is also paid to the aspect that this requires the availability and increase of the number of qualified specialists, as well as adequate funding in this field from the state. The authors focus their attention on the advantages and disadvantages of unmanned aerial vehicles according to the analysis of research by engineers and military specialists with combat experience.

Emphasized the importance of further development and improvement in this area. It is noted that the role of drones in today's war is strategically important. The authors' conclusions emphasize the need for a large number of qualified specialists who must be sufficiently motivated for high-quality work. The key goals and methods of solving problems that arise during the research are defined. The general analysis of the researched data confirms the effectiveness of the use of unmanned aerial vehicles in the Russian-Ukrainian war and emphasizes the advantages and disadvantages of the cited unmanned aerial vehicles. The work contributes to the understanding of the modern realities of war and determines the direction of further research and actions in this area.

Keywords: Unmanned Aircraft, FPV, drone, Russian-Ukrainian war, evolution of weapons, full-scale invasion, air war.